…Вона блює і співає

Найяскравішою городською легендою вісімдесятих животне дотепер вважає байку про шляхетного удава.

Удав жив у клітці десь на околиці Кандагару. Був він старий, лінивий та сумовитий. І був у удава друг. Друга звали Солдат. Солдат служив в радянській окупаційній армії і звався Коля.

Служилося Колі погано, бо був він єдиним студентом на взвод. Старослужащі сини гір Колю не любили, а сержант Дупін навішував наряди за лишню грамотність. Коля від того журився, писав в захалявний блокнот бойові мемуари і ходив балакати з удавом. Грав плазуну на губній гармошці, показував фото далекої возлюблєнної Ліди та читав необітницьку лірику власного написання. А шоб Каа не скучав, Коля соорудив при казармі пару примітивних пасток на малих гризунів, котрими і кормив мовчазного друга.

За день до від'їзду і дємбєля щасливий Коля пішов до удава прощатися. Підійшов до клітки, просунув крізь грати свіжого щура... а далі случився ужас.

( Read more... )