…Вона блює і співає

за великими картинками-переростками, як завжди до мене/за большими картинками-переростками, как всегда ко мне - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/204422.html


Поштова листівка. Початок XX сторіччя.


Видубицький монастир.
Стародавнє фото зроблено з острова, що на той час існував навпроти монастиря.
Між ними, на місці сучасного Столичного шосе, протікав Лисогорський рукав Дніпра.
----------
Выдубицкий монастырь.
Старинное фото сделано с острова, в то время существовал напротив монастыря.
Между ними, на месте современного Столичного шоссе, протекал Лисогорский рукав Днепра.


Якщо поглянути на сучасну міську мапу, то ніякого острову навпроти Видубицького монастиря немає. Та у підніжжя Звіринецької гори існує простора рівнинна територія (Нижня Теличка на сучасних мапах). На північ від неї розташоване озеро Видубицьке, залишок колишнього головного річища Дніпра, що протікало безпосередньо під Звіринецькою та Лисою горами. Саме туди впадала колись річка Либідь, біля підніжжя Лисої гори.
----------
Если взглянуть на современную городскую карту, то никакого острова напротив Выдубицкого монастыря нет. И у подножия Зверинецкой горы существует просторная равнинная территория (Нижняя Теличка на современных картах). К северу от нее расположено озеро Выдубицкое, остаток бывшего главного русла Днепра, что протекало непосредственно под Зверинецкой и Лысой горами. Именно туда впадала когда то река Лыбидь, у подножия Лысой горы.


Лисогірський рукав (1) та острів навпроти Видубицького монастиря (2) на мапі Київської та Полтавської губернії 1915 р., складеної за зйомкою 1868 р./Лысогорский рукав (1) и остров напротив Выдубицкого монастыря (2) на карте Киевской и Полтавской губернии 1915, составленной по съемкой 1868

На картах ХІХ ст. це річище можна побачити під назвою Лисогірський рукав. Цей рукав існував до будівництва дамби Дарницького залізничного мосту 1870 р.) та відділяв від правого берега територію колишньої Нижньої Телички (суч. промислової зони), яка, власне, і є тим самим островом навпроти Видубицького монастиря.
----------
На картах XIX в. это русло можно увидеть под названием Лысогорский рукав. Этот рукав существовал до строительства дамбы Дарницкого железнодорожного моста 1870) и отделял от правого берега территорию бывшей Нижней Телички (совр. Промышленной зоны), которая, собственно, и является тем самым островом напротив Выдубицкого монастыря.

Видубицький монастир – один із найдавніших київських монастирів, що збереглися до нашого часу. Він розташований на правому березі Дніпра у давньому урочищі Видубичі.
За літописною легендою, назва місцевості походить від подій, пов’язаних з хрещенням Києва. Коли за наказом київського князя Володимира Святославича головний язичницький бог Перун був скинутий з капища на Старокиївській горі в Дніпро, він поплив поблизу берега. Віддані давній вірі люди бігли вздовж берега, плакали і благали: «Видибай, наш Боже! Видибай!» У цьому місці ідол видибав, або виплив на берег. Відтоді цю місцевість стали називати Видубичами.
--------------------
Выдубицкий монастырь - один из древнейших киевских монастырей, сохранившихся до нашего времени. Он расположен на правом берегу Днепра в древнем урочище Выдубичи.
По летописной легенде, название местности происходит от событий, связанных с крещением Киева. Когда по приказу киевского князя Владимира Святославича главный языческий бог Перун был сброшен с капища на Старокиевской горе в Днепр, он поплыл вблизи берега. Преданные древней вере люди бежали вдоль берега, плакали и умоляли: «Выдыбай, наш Бог! Выдыбай ». В этом месте идол выдыбал или выплыл на берег. С тех пор эту местность стали называть Выдубичами.



Є й інші версії щодо назви урочища, де сходилися найважливіші шляхи на південь та південний схід. Тут був перевіз через Дніпро, яким переправлялися на «дубах» – човнах , видовбаних із стовбурів дуба. Назву Видубичам могла дати й прилегла місцевість Звіринець, яка була здавна місцем полювання, «добичі», киян.
Перша згадка про Видубицький монастир належить до 1070 року. Згідно з літописом, того року князь Всеволод Ярославич (тоді ще не київський, а переяславський) заснував поблизу особистої резиденції Красного двору (тепер територія Центрального республіканського ботанічного саду НАН України) монастир, який спочатку звався Всеволожим. Протягом довгого часу монастир був «вотчим» монастирем київської династії Мономаховичів з головним храмом монастиря церквою св. Михаїла. Щоб врятувати монастирський храм від зсувів, майстер Петро Милоніг у 1199 році спорудив на замовлення князя Рюрика Ростиславича грандіозну підпірну стіну. Монастир був одним із важливих осередків давньоруської культури: 1116 року ігумен Сильвестр створив другу редакцію «Повісті минулих літ», інший ігумен, Мойсей, був видатним оратором і, як вважають, укладачем Київського літописного зводу 1200 року.
--------------------
Есть и другие версии относительно названия урочища, где сходились важнейшие пути на юг и юго-восток. Здесь был перевоз через Днепр, которым переправлялись на «дубах» - лодках, выдолбленных из стволов дуба. Название Выдубичи могла дать и прилегающая местность Зверинец, которая была издавна местом охоты, «добычи» киевлян.
Первое упоминание о Выдубицком монастыре датируется 1070 годом. Согласно летописи, в том году князь Всеволод Ярославич (тогда еще не Киевский, а Переяславский) основал близ личной резиденции Красного двора (теперь территория Центрального республиканского ботанического сада НАН Украины) монастырь, который сначала назывался Всеволож. В течение долгого времени монастырь был «вотчинным» монастырем киевской династии Мономаховичей с главным храмом монастыря церковью св. Михаила. Чтобы спасти монастырский храм от оползней, мастер Петр Милониг в 1199 году построил по заказу князя Рюрика Ростиславича грандиозную подпорную стену. Монастырь был одним из важных центров древнерусской культуры: в 1116 году игумен Сильвестр создал вторую редакцию «Повести временных лет», другой игумен Моисей, был выдающимся оратором и, как считают, составителем Киевского летописного свода 1200 года.



На відміну від більшості київських монастирів чернече життя у Видубицькій обителі не припинилося й після монгольської навали. Згідно з літописом, у 1250-ому перед поїздкою до хана Батия тут зупинявся Данило Галицький, й за нього було проведено молебень. Після XIII сторіччя свідчення про монастир обриваються і з’являються лише 1504 року. Численні документи свідчать, що Видубицький монастир у XVI-XVII сторіччях став власником земельних угідь навколо Києва, що сприяло його новому піднесенню.
Після Берестейської унії 1569 року монастир перейшов до рук уніатів. Ігуменом, а потім уніатським митрополичим намісником був Антоній Грекович, якого у 1620-му запорозькі козаки у боротьбі проти окатоличення місцевого населення втопили у Дніпрі.
--------------
В отличие от большинства киевских монастырей монашеская жизнь в Выдубицкой обители не прекратилась и после монгольского нашествия. Согласно летописи, в 1250-м перед поездкой к хану Батыю здесь останавливался Даниил Галицкий, и за него проведен молебен. После XIII века свидетельства о монастыре обрываются и появляются только в 1504 году. Многочисленные документы свидетельствуют, что Выдубицкий монастырь в XVI-XVII веках стал владельцем земельных угодий вокруг Киева, что способствовало его новому подъему.
После Брестской унии 1569 года монастырь перешел в руки униатов. Игуменом, а потом униатским митрополичьим наместником был Антоний Грекович, которого в 1620-м запорожские казаки в борьбе против окатоличивания местного населения утопили в Днепре.



1637 року Петро Могила повернув монастир до православної митрополії. Після Переяславської угоди між Україною та Росією 1654 року та приєднання Києва до Росії Видубицький монастир отримав від царя Олексія Михайловича право на володіння дніпровським перевозом з прилеглими землями, що давало обителі значні прибутки.
Кінець XVII – початок XVIII сторіччя ознаменувався великим мурованим будівництвом, коли склався архітектурний ансамбль монастиря одного із найкрасивіших у Києві.
---------
1637 Петр Могила вернул монастырь православной митрополии. После Переяславского соглашения между Украиной и Россией в 1654 г. и присоединения Киева к России Выдубицкий монастырь получил от царя Алексея Михайловича право на владение днепровским перевозом с прилегающими землями, что давало обители значительные прибыли.
Конец XVII - начало XVIII столетия ознаменовался большим каменным строительством, когда сложился архитектурный ансамбль монастыря, одного из красивейших в Киеве.



В архітектурному комплексі Видубицького монастиря, де органічно поєднуються споруди давньоруського та пізньосередньовічного часу найдавнішою церквою є Михайлівський собор, побудований у 1070-1088 роках князем Всеволодом Ярославичем. Значні перебудови пізніших часів певною мірою ускладнюють відтворення первісного вигляду собору. Під час архітектурно-археологічних досліджень 1916, 1945 та 1972-1973 років встановлено, що це був шестистовпний хрестовокупольний храм з нартексом та п’ятьма банями. З півночі та півдня до церкви були прибудовані дві каплиці-усипальниці. Всередині стіни храму були прикрашені фресковим розписом, підлога викладена шиферними плитам, оздобленими різнокольоровою смальтою.
-----------
В архитектурном комплексе Выдубицкого монастыря, где органично сочетаются сооружения древнерусского и позднесредневекового времени древнейшей церковью является Михайловский собор, построенный в 1070-1088 годах князем Всеволодом Ярославичем. Значительные перестройки позднего времени в определенной степени затрудняют воспроизведения первоначального вида собора. Во время архитектурно-археологических исследований 1916, 1945 и 1972-1973 годов установлено, что это был шестистолпный крестовокупольный храм с нартексом и пятью куполами. С севера и юга к церкви были пристроены две часовни-усыпальницы. Внутри стены храма были украшены фресковой росписью, пол выложен шиферными плитам, украшенными разноцветной смальтой.



До нашого часу збереглася тільки західна частина собору з нартексом. Східна частина у 80-х роках XVI сторіччя завалилася разом із підпірною стіною Милоніга. Загинув також майже весь давній живопис.
У середині XVII ст. митрополит Петро Могила відремонтував Михайлівський храм. До нього було прибудовано дерев’яний вівтар. Після пожежі 1760 року відновлення собору було доручено архітектору М. І. Юрасову. Були зведені нові муровані стіни, склепіння, вівтар та баня, влаштовано другий поверх. Фасади отримали характерний для XVIII сторіччя бароковий декор. 1982 року у віконній ніші Михайлівського собору встановлено гранітну меморіальну дошку з горельєфним портретом Петра Милоніга.
----------------
До наших дней сохранилась только западная часть собора с нартексом. Восточная часть в 80-х годах XVI века рухнула вместе с подпорной стеной Милонига. Погибла также почти вся старая живопись.
В середине XVII в. митрополит Петр Могила отремонтировал Михайловский храм. К нему был пристроен деревянный алтарь. После пожара 1760 года восстановление собора было поручено архитектору М. И. Юрасову. Были возведены новые каменные стены, своды, алтарь и баня, построен второй этаж. Фасады получили характерный для XVIII столетия барочный декор. 1982 году в оконной нише Михайловского собора установлена ​​гранитная мемориальная доска с горельефным портретом Петра Милонига.


St. Michael's Monastery Vydubitsky. St. Michael's Cathedral.

розгорнута панорама на 360 градусів/развернутая панорама на 360 градусов


плоскосна панорама/плоскосная панорама




Одним із кращих зразків доби українського бароко є Георгіївський собор (1696-1701). Храм зведено на честь Георгія Побідоносця коштом стародубського полковника Михайла Миклашевського невідомим будівничим. Розташований в мальовничій долині, собор став композиційним центром усього архітектурного ансамблю монастиря.
Георгіївський собор являє собою класичний тип хрещатого п’ятикамерного, п’ятибанного храму з вертикально видовженими пропорціями. Фасади прикрашені вишуканим бароковим декором: витонченими хрестами, оригінальними капітелями з загорнутими до середини волютами, ліпними картушами, розетками, голівками янголів. Бані увінчані покрівлею грушоподібної форми. Всередині храму приміщення об’єднують великі арки, а високі вікна роблять внутрішній об’єм просторим і світлим. Стіни собору доповнював дерев’яний різний іконостас, встановлений коштом дружини гетьмана Данила Апостола у 20-ті роки XVIII сторіччя. Іконостас знищено у 1936-му, коли храм використовували під військовий склад.
---------------
Одним из лучших образцов эпохи украинского барокко является Георгиевский собор (1696-1701). Храм возведен в честь Георгия Победоносца за счет стародубского полковника Михаила Миклашевского неизвестным строителем. Расположен в живописной долине, собор стал композиционным центром всего архитектурного ансамбля монастыря.
Георгиевский собор представляет собой классический тип крещатого пятикамерного, пятикупольного храма с вертикально удлиненными пропорциями. Фасады украшены изысканным барочным декором: изящными крестами, оригинальными капителями с завернутыми до середины волютами, лепными картушами, розетками, головками ангелов. Бани увенчаны кровлей грушевидной формы. Внутри храма помещения объединяют большие арки, а высокие окна делают внутренний объем просторным и светлым. Стены собора дополнял деревянный резной иконостас, установленный на средства жены гетьмана Даниила Апостола в 20-е годы XVIII века. Иконостас уничтожен в 1936-м, когда храм использовали под военный склад.



До 1840-х років на південній стіні Георгіївського собору висів портрет його фундатора – полковника М. Миклашевського. Нині він зберігається у Музеї українського мистецтва. Первісно храм був розписаний настінними розписами, переписаними олійним живописом у ХІХ-ХХ сторіччях, але до сьогодні він не зберігся.
Одночасно з Георгіївським собором коштом Михайла Миклашевського у 1696-1701 роках була збудована мурована трапезна з церквою Спаса Преображення. Розташована на схилах пагорба, з північного боку будівля має два поверхи, а з південного – один. Зі сходу прилягає одноапсидна безстовпна церква Спаса Преображення з грушоподібною банею. Фасади розчленовані пілястрами з капітелями, декор головного фасаду представлений низько розташованими спареними вікнами. Фриз і портал прикрашено витонченим ліпним рослинним орнаментом, за характером близьким до народної різьби по дереву. Розписи інтер’єру XVII-XVIII сторіч майже повністю втрачені або записані пізнішими розписами XIX сторіччя. Над порталом зберігся картуш з гербом фундатора собору М. Миклашевського (лук з двома стрілами та ініціали).
----------------
До 1840-х годов на южной стене Георгиевского собора висел портрет его основателя - полковника М. Миклашевского. Сейчас он хранится в Музее украинского искусства. Первоначально храм был расписан настенными росписями, переписанными масляной живописью в XIX-ХХ веках, но до сегодняшних дней он не сохранился.
Одновременно с Георгиевским собором за счет Михаила Миклашевского в 1696-1701 годах была построена каменная трапезная с церковью Спаса Преображения. Расположена на склонах холма, с северной стороны здание имеет два этажа, а с южного - один. С востока прилегает одноапсидная бесстолпная церковь Спаса Преображения с грушевидном куполом. Фасады расчленены пилястрами с капителями, декор главного фасада представлен низко расположенными спаренными окнами. Фриз и портал украшены изящным лепным растительным орнаментом, по характеру близким к народной резьбы по дереву. Росписи интерьера XVII-XVIII веков почти полностью утрачены или записаны более поздними росписями XIX века. Над порталом сохранился картуш с гербом основателя собора М. Миклашевского (лук с двумя стрелами и инициалы).


St. George's Cathedral



Невід’ємною складовою барокового ансамблю Видубицького монастиря є Дзвіниця (1727-1733), зведена коштом гетьмана Данила Апостола. В первісному вигляді вона була триярусна, завершена банею. У першому ярусі містився проїзд, у другому – церква пророка Данила, на третьому – дзвони. У 1829-му в зв’язку з аварійним станом будівлі відбулася капітальна перебудова дзвіниці, під час якої за проектом Андрія Меленського було добудовано четвертий поверх. Сучасне розфарбування бані золотими зірками на синьому тлі з’явилося вперше після ремонту 1894 року.
Традиційно у приміщеннях дзвіниці зберігалася монастирська бібліотека, для розміщення якої у 1902-му зроблено західну прибудову за проектом архітектора Є. Єрмакова. Тоді ж замурували проїзд у першому ярусі й обладнали теперішню браму.
----------------
Неотъемлемой составляющей барочного ансамбля Выдубицкого монастыря является Колокольня (1727-1733), возведенная на средства гетьмана Даниила Апостола. В первоначальном виде она была трехъярусной, завершенной куполом. В первом ярусе находился проезд, во втором - церковь пророка Даниила, на третьем - колокола. В 1829 году в связи с аварийным состоянием здания состоялась капитальная перестройка колокольни, во время которой по проекту Андрея Меленского был достроен четвертый этаж. Современная раскраска бани золотыми звездами на синем фоне появилась впервые после ремонта 1894 года.
Традиционно в помещениях колокольни сохранялась монастырская библиотека, для размещения которой в 1902-м сделано западную пристройку по проекту архитектора Е. Ермакова. Тогда же замуровали проезд в первом ярусе и оборудовали настоящие ворота.





Південніше дзвіниці стоїть двоповерховий будинок ігумена (1770). Первісно будівля була цегляною одноповерховою. У 1780 році надбудували другий дерев’яний поверх, а 1896 року архітектором Єрмаковим будинок ігумена був перебудований із заміною дерев’яних частин на цегляні.
У південно-східній частині монастиря розташований братський корпус (1846), зведений за проектом архітектора П. І. Спарро. В первісному вигляді корпус був прямокутним одноповерховим з дерев’яним мезоніном над центральною частиною, який згодом згорів. У 1910 році за проектом Єрмакова була проведена капітальна перебудова надбудовано другий поверх, проведено внутрішнє перепланування.
----------------
Южнее колокольни стоит двухэтажный дом игумена (1770). Первоначально здание было кирпичной одноэтажкой. В 1780 году надстроили второй деревянный этаж, а в 1896 году архитектором Ермаковым дом игумена был перестроен с заменой деревянных частей на кирпичные.
В юго-восточной части монастыря расположен братский корпус (1846), построенный по проекту архитектора П. И. Спарро. В первоначальном виде корпус был прямоугольным, одноэтажным с деревянным мезонином над центральной частью, который впоследствии сгорел. В 1910 году по проекту Ермакова была проведена капитальная перестройка, надстроен второй этаж, проведена внутренняя перепланировка.





З 1876 року Видубицький монастир був понижений у розряді, позбавлений майже всіх земельних володінь. Він став третьокласною обителлю, яка деякий час правила за лікарню для ченців інших київських монастирів. З середини XIX сторіччя монастирський цвинтар став місцем останнього спочинку київської еліти. З кількох сотень поховань до нашого часу збереглося лише 13, зокрема педагога Костянтина Ушинського, вченого-анатома Володимира Беца, лікаря Євгена Афанасьева, меценатів Богдана та Варвари Ханенків та інших.
У 1921 році радянська влада закрила Видубицький монастир. Церкви ще діяли до 1930-х, коли їхні іконостаси були спалені, а цвинтар зруйнований. Будівлі передані робітникам та службовцям деревообробного заводу на Теличці. У 1975-1997 роках на території Видубичів містився Інститут археології НАН України.
--------------
С 1876 года Выдубицкий монастырь был понижен в разряде, лишен почти всех земельных владений. Он стал третьекласной обителью, которая некоторое время служила больницей для монахов других киевских монастырей. С середины XIX столетия монастырское кладбище стало местом последнего упокоения киевской элиты. Из нескольких сотен захоронений до нашего времени сохранилось лишь 13, в том числе педагога Константина Ушинского, ученого-анатома Владимира Беца, врача Евгения Афанасьева, меценатов Богдана и Варвары Ханенко и других.
В 1921 году советская власть закрыла Выдубицкий монастырь. Церкви еще действовали до 1930-х, когда их иконостасы были сожжены, а кладбище разрушено. Здания переданы рабочим и служащим деревообрабатывающего завода на Теличке. В 1975-1997 годах на территории Выдубичей находился Институт археологии НАН Украины.


Поштова листівка початку XX сторіччя

Монастир відновив свою діяльність у 1992 році, але ще близько п’яти років співіснував з науковцями-археологами. У 1996-му уряд повністю повернув Видубицький монастир церкві (УПЦ КП). Зараз на його території знаходяться гончарна майстерня, майстерня плетіння з виноградної лози, а також невеликий реабілітаційний центр для наркологічних хворих.
-----------------
Монастырь возобновил свою деятельность в 1992 году, но еще около пяти лет сосуществовал с учеными-археологами. В 1996-м правительство полностью вернуло Выдубицкий монастырь церкви (УПЦ КП). Сейчас на его территории находятся гончарная мастерская, мастерская плетения из виноградной лозы, а также небольшой реабилитационный центр для наркологических больных.





джерело/істочнік -
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1663543890586759&set=a.1661623437445471.1073741837.100007934916871&type=3
http://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Kyiv/Islands/History/AncientRus.html
http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/History/Kupola/Vol04/VydubyckyMonastery.html

за великими картинками-переростками, як завжди до мене/за большими картинками-переростками, как всегда ко мне - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/204422.html


ну как то так =))