Давайте я зараз опишу політичну ситуацію в Україні, а ви скажете, про який період часу йде мова. Згодні? Отже, поїхали.
Російська держава нахабно втручається у внутрішні українські справи. Опозиція до чинної української влади, за підтримки Москви, всіляко шкодить Україні та її керівництву. Спираючись на місцеві еліти, росіяни вводять війська в Україну та захоплюють кілька українських міст. Спостерігаючи за поведінкою російських та проросійських бойовиків, багато мешканців України починають допомагати українській армії та підтримувати українську владу. Нашу країну підтримує Захід, особливо Польська та Литовська держави, але підтримка ця не настільки потужна як хотілося б. Кримські татари стають нашими союзниками. На Лівобережжі не вщухають військові сутички…
Ну як, нічого не нагадує? Впізнали картину? Так, ви абсолютно праві, мова йде про історичний період, який в історії Неньки зветься
Російсько-Українська війна 1658-1659 років. Я впевнений, що ви саме так і подумали.
А ось центральною подією тієї війни була
Конотопська (Соснівська) битва, яку прийнято датувати 29-м червня 1659 р. В ході цієї баталії, українці, в коаліції з поляками і татарами, ввалили кацапам такої епічної пизди, що їх недобиті залишки ще три дні драпали з ненькиних теренів немов зайці і орали дурними голосами, а їхній верховний московський пахан – Олексій Михайлович – ледь не з’їбався з Москви аж за Волгу.
Игорь Яковенко:
Утешительная функция российской пропагандыБытует упрощенное представление, что всему виной пропаганда, которая обманывает доверчивых россиян, рисуя им иллюзорную картину мира. Это и так, и не так. В этой истории два действующих лица: СМИ и их потребитель. А суть в том, что российские СМИ нужны россиянам прежде всего не как источник информации, а как средство подтверждения того, что каждый из них находится в знакомом мире, в котором живется довольно паршиво, но привычно, а главное не предвидится полного краха в виде решительного поворота в неизвестный мир, в котором вообще непонятно, как жить.
Когда россиянин приходит вечером домой и включает федеральный телеканал или разворачивает «Известия», он это делает совсем не для того, чтобы получить информацию. Абсолютное большинство тех, кто смотрит соловьевых-киселевых, имеют доступ к интернету и легко могли бы убедиться в том, что данный источник информации лжив, что это отравленный источник. Водку пьют не для утоления жажды. Наркоту глотают не в качестве пищи.
Включая НТВ, или «Россию-1», зритель ищет там не информации, а утешения. Как ни парадоксально, но жуткие кадры войны в Украине и истеричные крики в студиях политических шоу, это вечерняя сказка на ночь для тех, кому за двадцать.
Всі попередні рази, коли той родич поновлював будівлю, він наймав виключно "ха@лов-западєнцєв", і завжди залишався задоволеним якістю їх роботи.
Зараз, підняв всі свої попередні контакти, він з подивом (а й дійсно - з чого б це?) для себе з'ясував, що сьогодні знайти в Москві бригаду кваліфікованих будівельників саме з Західної України (так, він коверзун) за будь-які гроші неможливо.
Трохи отямившись після такої новини, родич вирішив дещо "понизити планку" (і одночасно заощадити готівку), погодившись найняти "ха@лов" звідки-небудь з Київщини, Полтавщини чи Дніпропетровщини. Але, як виявилося, і на таких будівельників у Москві панує кадровий голод.
Аллан Левітов:
ПОЧЕМУ же нам все-таки помогают? Почему душат агрессора, да так, что у него экономика сыпется?
Да потому что в мире (в цивилизованном мире, в особенности в Европейской его части) - устоялись определенные ПРАВИЛА ИГРЫ. Законы.
Которые нельзя нарушать. Например, НЕЛЬЗЯ нарушать международные договоры. Нельзя незаконно оккупировать и аннексировать чужую территорию.
И, если кто-то нарушает правила - должна быть жесткая реакция. Нужно поддержать законопослушную "жертву" и наказать и остановить беспредельщика.
(Потому что, если не будет жестких мер - начнется беда и хаос. Т.к. спорных территорий по миру много... ). Поэтому и помогают. Поэтому нам - деньги от МВФ, инструкторы, помощь в реформах - а агрессору тумаки и санкции.
Поэтому ЗАЛОГ нашей поддержки, - СОБЛЮДЕНИЕ Украиной всех международных норм и правил. Повторюсь, ВСЕХ. А не только тех, что нравятся. Соблюдение международных договоров, прав человека, прав собственников, и так далее.
Иначе, если мы вытворяем что хотим, выглядеть эта война будет так: один беспредельщик (страна-агрессор) дерется с другим беспредельщиком (с нами) - "Ну, что ж. Тогда, ребята, вы там сами между собой разберитесь. Никаких агрессору санкций, никакой Украине помощи..." Беспредельщикам не помогают(спросите у Ципраса)
Оригінал публікації — на Дрімі. Підписуйтеся, бо ЖЖ може опинитися закритим у будь-який момент.