…Вона блює і співає

 А ви помітили, як уся московська пропаганда активно форсує тему «бояришніка»?
Ще раз, хто не помітив тонкої різниці.
60 рашистів, які подохли, пили не бояришнік.
Вони пили засіб для миття ванн з ароматом/екстрактом бояришніка. Який містив метанол, який легше синтезувати, тому він дешевше, аніж етанол, і тому його — завались.
На пляшках (і на пластикових тубах) було прямо написано — містить яд, пити заборонено.

А бояришнік, яким торгують в аптеках (і на моцкві — навіть у кола-автоматах) — це медичний засіб, призначений для прийому внутрь. Хоча, канєшно, нема медичного сенсу приймати за добу місячну дозу.

А московіти ж пили технічну рідину, на якій написано: «ЯД! Заборонено приймати внутрь!» Це приблизно так, якби вони отруїлися від того, що пили Фейрі-Лимон чи Доместос-Ківі, і всі казали б, що рашисти отруілися лимоном і ківі, лимон вбиває, не їжте ківі, ко-ко-ко.

 Євген Дикий: "Фюрер-стилістика" теракту в Берліні
Елегантно вдягнений юнак впритул розстрілює дипломата – офіційного представника імперії, яка за останні місяці знищила тисячі чоловіків, жінок та дітей у Сирії, публічно виголошує, які саме безкарні злочини Москви змусили його взятись за зброю, і перед тим як загинути від куль спецназу встигає подбати, щоб випадкові глядачі не потрапили під постріли.

Нам добре знаний такий різновид тероризму – у далекому 1933-му такий само елегантний юнак з палаючими очима застрелив радянського консула у Львові, щоб бодай на судовому процесі над ним байдужий світ нарешті почув правду про голодомор у підрадянській Україні. Смерті мільйонів наддніпрянських українців не давали спокійно жити галицькому юнакові Миколі Лемику, попіл сірійського Алеппо стукав у турецьке серце Мавлюта Алтинташа. В обох випадках жертвами теракту, чи як це звалось у части Лемика "атентату", стали офіційні представники держави – злочинця, і ніхто крім них, виконавці не ховались, а робили все можливе щоб донести до світу свою правду, пояснити чому байдужість світу та безкарність масових вбивць змусили їх вдатись до останнього жесту відчаю.
Не дивно, що у терористів ІДІЛ такий пізнаваний "ФСБ-стайл" - одна школа, одне походження з вищої школи КГБ СРСР, де разом навчались і пітерський опер, і функціонери спецслужб Саддама Хусейна – сьогоднішні лідери ІДІЛ. Вони навіть розстались із комуністичною юністю та натомість "увірували в господа" приблизно синхронно, тільки одним підійшов радикальний іслам, а іншим – "ядєрноє православіє". І у щоб вони там не вірили, саме стиль сліпого безжального вбивства десятків, сотень, а коли треба заради їхнього панування, то й десятків тисяч ні в чому не винних людей лишається їхньою головною спільною рисою, основою їхніх союзів між собою, та головною відмінністю між ними та рештою людства.
Два теракти на день Миколая ніби навмисно підкреслили, наскільки відмінними є світогляд, стиль життя та навіть стиль смерті у Кремля та ІДІЛ з одного боку, і тих хто намагається їм протистояти з іншого.

 У тєму. Герш Кунцман нагадав на сторінках New York Daily News, що аналогічним вчинком було вбивство німецького дипломата Ернста фон Рата у 1938 році.
У Парижі на робочому місці він був застрелений єврейським студентом Гершелем Гріншпаном, що стало причиною для «Кришталевої ночі». На думку Кунцмана, Рат, як і Карлов, не є невинними жертвами, оскільки Карлов представляв антилюдяну політику Володимира Путіна, а Рат — антилюдяну політику Адольфа Гітлера.
За словами Кунцмана, вбитий російський посол Андрій Карлов є "уособленням військових злочинів Володимира Путіна, кровожерливого диктатора в усьому світі і репресій всередині власної країни".
Російського посла автор називає також уособленням «застосування бетонобійних бомб з метою вбивства дітей» в Сирії. Кунцман підкреслив, що його здивувало лише те, що це вбивство не відбулося раніше.
«І правосуддя здійснилося», - зазначив автор Daily News.
Переклад статті New York Daily News

 Alex Sodin: Постбудапештский расклад
Основная надежда росиян - всем надоест и от росии отстанут. Ещё и потом за рынок воевать будут.
А что же в таком случае будет из себя представлять такой мир?
Последнее голосование генассамблеи ООН показательно против признания раши агрессором проголосовали: сама раша с самыми зависимыми сателитами или откровенными изгоями + Индия с Китаем. Для меня это откровенное разочарование в этих странах. Никакие резоны их не оправдывают.
Отказ от выполнения будапештского меморандума росией - сильный удар по международным договорам в сфере ядерной безопасности само по себе. Один из китов сдерживания распространения ядерного оружия был просто убит. Вялая реакция двух остальных гарантов, отсутствие военного вмешательства и откровенно пассивная позиция остальных стран загарпунило остальных китов и беззубость в Сирии их здорово измотает. Но отказ от санкций со стороны США попросту прибьёт и черепаху. Что получит США отказываясь от роли мирового гаранта договоров и лидера НАТО? Это по сути делает лидером более решительного. То есть росию. И даёт ей право править бал.
Какие выводы делают страны сейчас? Нет армии - нет страны. А нет ядерного оружия - нет никаких гарантий безопасности. Дать их могут только страны с ядерным оружием. Но снятие санкций с росии, тем более по экономическим причинам делает их недоговороспособными в этом плане. Гарантии сможет давать росия, Китай и Индия с Пакистаном. И то по настоящему готовность идти на жертвы и любой беспредел продемонстрировала только росия.

Оригінал публікації — на Дрімі. Підписуйтеся, бо ЖЖ може опинитися закритим у будь-який момент.