…Вона блює і співає

 Denis Pyatigorets: Українська дипломатична пастка для кремлівських недомірків.
Весь 2014 та 2015 рік я крив матом МЗС та Мінюст за те, що вони не змогли подати нормальних позовів проти РФ за їхні злочини в Криму та на Донбасі. Але сьогодні, після чергового засідання в Гаазі, все стало на свої місця.
Річ у тім, що будь-який позов проти РФ в суді ООН був би апріорі безперспективним без попереднього визнання ООН факту агресії з боку РФ. Тобто не так – спочатку в суді треба було б визнати РФ агресором, а вже потім в цій парадигмі детально доводити всі злочини проти миру та безпеки людства, які вчиняла РФ на території України. Це б вдвічі ускладнювало задачу для українських юристів.
Але Україна вчиняє інакше. Вона не подає позови проти РФ та не надсилає офіційних скарг до суду ООН, окрім політичних та дипломатичних заяв на рівні Радбезу та Генасамблеї. Натомість Україна постійно направляє відповідні ноти та скарги в РФ. В Кремлі це бачать, та вважають, що Україна просто боїться визнання РФ стороною конфлікту і через це не скаржиться до суду, бо тоді теоретично в РФ розв’язуються руки для повномасштабної агресії проти України. Ну, типу, їх все одно визнали агресором, то навіщо тепер ховатися? І в РФ свято вірили, що Україна цього вторгнення йой як боїться.
І ця сліпа віра зіграла з Кремлем злий жарт.
Україна спокійно збирала докази, а паралельно українські дипломати разом із західними партнерами просунули через ООН резолюцію нібито про захист прав людини в Криму, але в ній РФ визнавалася країною-агресором, а Крим – тимчасово окупованою територією. Тобто перед судом ООН Генеральна асамблея ООН визнає РФ – країною-агресором. Отже Україні вже не потрібно цього доводити в суді. Це є факт, юридично затверджений в документі ООН. В РФ, м’яко кажучи, це проблимали.
А сьогодні був ще один удар по крихітних яєчках російської дипломатії. Росіяни знали, що в суді ООН немає жодної скарги від України на агресивні дії РФ і тому заявили про це, як доказ того, що Україна бреше, ніякої агресії немає, бо інакше були б задокументовані скарги. І, вуаля, Україна робить фінт в стилі Зенедіна Зідана, та демонструє суду ООН офіційні ноти українського МЗС до РФ за всі три роки агресії. В цих документах детально зазначається чому і коли Україна висловлювала протест. Для суду ООН ці документи є офіційним доказом, бо факт їх існування доводить, що України таки скаржилась. А це означає, що брехня РФ для суду ООН стає ще більш цинічною, бо з доказів випливає, що Україна скаржилася безпосередньо в РФ. Тобто, стверджуючі про відсутність скарг з боку України, Росія збрехала в суді і факт цієї брехні був чітко зафіксований.
Шкода, що я не бачив рожи російської делегації в суді, коли вони зрозуміли, що їх обвели навколо пальця.
Отже, знімаю капелюха перед нашими дипломатами, та вибачаюсь, що погано думав про них. Вони таки знають що робити, коли та як. Дещиця колись сміливо сказав, що путін-Хуйло, а Клімкін спокійно доводить це в Гаагському суді.
Вище ніс, Хунта! Все буде Україна!

 Vitalii Chepynoga: Звонить мені щойно ні з того ні з сього телеканал НТВ-Москва і каже:
- Віталій, здраствуті! У нас готовиться тут діскусіонна програма об Украине. И вот некоторые считают, что хвлаг Украины неправильный. Должна быть сіняя полоска снизу, а желтая сверху. Паскольку синее это чьорнає море, а жолтая - солнце. Что вы думаітє па етому паводу?
По етому поводу, кажу, - думаю я, шо ідітє нахуй, і не звоніть сюда більше ніколи. Хто вам бля мій номер дав?...
Ото такий діалог культур получився у нас... Хьойзінга Йохан був би довольний думаю...

 Виталий Портников: России донецкий уголь нужен не больше, чем прошлогодний снег.
Российские СМИ с энтузиазмом сообщили, что уголь с оккупированных территорий Донбасса теперь поставляется в Россию. Об этом российским журналистам сообщили власти "народных республик", предупредившие, что поставки в Украину не возобновятся даже в случае прекращения блокады.
Возникает, впрочем, вполне закономерный вопрос — а кому он там нужен, этот уголь? Своего угля у России предостаточно, а кузбасский намного дешевле донецкого. Москва за ненужностью давно закрыла все шахты на российском Донбассе в Ростовской области. В последние годы существования СССР всерьез обсуждался вопрос и о ликвидации украинского угольного бассейна — считалось, что уголь Кузбасса и других российских шахтерских районов сможет легко заменить весь Донбасс, и российский, и украинский. И вот — поставки в Россию. В страну, где донецкий уголь нужен не больше, чем прошлогодний снег.

 Чтиво! Сорок лет сафари в Шабе
«Наш сукин сын». Эти слова, якобы сказанные о никарагуанце Сомосе, приписываются американцу Рузвельту. Далеко не факт, что они вообще произносились. Но такой феномен случается. Сегодня исполняется 40 лет, как одного из таких «сукиных сынов» пришлось спасать всем миром. Весной 1977 года из коммунистической Анголы совершилось нападение на прозападный Заир. Знаменитый «Мятеж Шаба I». Напали бывшие антикоммунисты, перешедшие на службу к коммунистам. Отбивали нападение антикоммунисты настоящие. В общем, парадоксов в этих джунглях хватало.

Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.